| |
Mоя сторя дружби з мультиваркою
Зовсм недавно мо стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я навть ячню примудрялася спалити або зпсувати найпростш страви. Тому, коли на день народження мен подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
Перш два тижн я навть пдходити до не остергалася. Вона стояла на стльниц, чорна та блискуча, наче щось з космчного фльму. Але голод не зважа на страхи, я таки наважилася увмкнути.
На блоз знайшла найпростший рецепт "Лнив голубц". Назва мене пдбадьорила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис залила це томатним соком. Вимкнула страх натиснула кнопку "Гасння" затамувала подих.
За годину по квартир рознсся аромат, що чоловк вийшов з кмнати здивований: "Невже ти готуш?".
Коли я пдняла кришку, то не поврила свом очам. Це була справжня страва! Соковита, гаряча, ствна! Ми поласували нею за лчен хвилини.
Тепер ми з мультиваркою - найкращ подруги. Вона не зважа на мою недосвдченсть: у нй нчого не горить не втка не стрля олю. Я розбралася з усма кнопочками мову таймерв режимв. хоч друз кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магя починаться саме тод, коли ти пересташ боятися спробувати.
|
|